1 листопада 2024 # Клуб Школи

Чи можуть перевірки (люстрація) бути дієвим інструментом подолання негативних наслідків окупації частини територій України?

31 жовтня Школа провела Клуб УШПС, присвячений інструменту перевірок (люстрації) для подолання негативних наслідків російської агресії та окупації частини територій України.

Таміла Ташева, Постійна представниця Президента України в АР Крим, очільниця Національного офісу Кримської платформи, випускниця УШПС 2021 року, наголосила на необхідності впровадження перевірок як одного з інструментів реінтеграції, що допоможе відновити довіру населення до влади та сприятиме стабільності в регіоні.

Дійсно, є необхідність впровадження перевірок як одного з інструментів реінтеграції, що допоможе відновити довіру населення до влади та сприятиме стабільності в регіоні. Процедури таких перевірок мають базуватися на індивідуальному підході та на міжнародних стандартах і передбачати баланс між забезпеченням безпеки та потребами у фахівцях для функціонування інституцій на звільнених територіях. Люстрація не має стати засобом колективної відповідальності, а повинна базуватися на чітко визначених критеріях, підтримуватися незалежними комісіями та надавати можливість оскарження результатів перевірок.

Дар’я Свиридова, партнерка адвокатського обʼєднання AZONES, під час панельної дискусії наголосила, що нам потрібно відмовлятись від люстрації як принципу помсти на користь принципу адміністративного контролю, щоб не нести негативне тавро у важливі та потрібні перевірки.

Люстрація — це не помста. Це адміністративна процедура перевірок для обмеження в доступі до важливих посад в державних інституціях осіб, які скомпроментували себе співпрацею з окупантом. Це про забезпечення довіри в процесі відновлення влади на звільнених територіях. Про безпеку громадян, про іміджеву безпеку України. Зрештою про справедливість, що не може зводитись тільки до правосуддя, а ще й про репутаційну памʼять, адже суспільство має бути переконаним, що відповідальність — не беззмістовна, а дієва річ.

Віталій Безгін, народний депутат України, Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, наголосив на необхідності врахування політичної складової під час застосування інструменту перевірок (люстрації).

Без політичної складової люстрації за ознакою політичної приналежності у нас будуть великі проблеми. Це ми бачимо на прикладі Молдови і Грузії. Якщо ми не очистимося від проросійських політиків, а росія не зможе завоювати Україну військовим шляхом, то після війни росія знову буде розігрувати політичну карту з «партіями миру». Тож політична люстрація — вагома складова. Зараз ми працюємо над тим, щоб переконати у цьому міжнародних партнерів.

Віталій Безгін Народний депутат України, Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

Олександр Клюжев, експерт із реформування виборчого законодавства Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні та випускник УШПС 2018 року, звернув увагу на те, що політичний післявоєнний виборчий процес супроводжуватиметься постійними ризиками — безпековими та ризиками політичної стабільності, що теж варто враховувати у люстраційних процесах.

Нашою метою має бути не одномоментне рішення, а розбудова цілої системи, щоб не допустити повторення минулих помилок. І в цьому аспекті альтернативний спосіб обмеження дозволить не допустити деградацію інституту виборів, — наприклад, розширення доступу громадян до інформації про минуле громадян, що передбачатиме відповідальність самих кандидатів за неправдиві свідчення. Виходячи з такої логіки можливе напрацювання механізму, який дозволить і дотриматися міжнародних стандартів, і знизить ризики для нас як суспільства.

Олександр Клюжев Експерт із реформування виборчого законодавства Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні та випускник УШПС 2018 року

Костянтин Харакоз, суддя Господарського суду Донецької області, наголосив, що під час розробки концепції майбутніх перевірок вкрай важливо – не перейти межу людяності.

Процедура люстрації, яка була застосована у 2014 році, має ознаки колективної відповідальності. Якщо ж говорити про концепцію застосування інструменту перевірок (люстрації) зараз, це має бути про відновлення української влади, а не про вигнання. Ми не можемо мститися людям. Ми маємо криміналізувати певні дії, а не категорії людей. У демократичній країні з верховенством права є права людини, правова визначеність. Ми не можемо це ігнорувати. У питанні люстрації ціль не виправдовує засоби. Бо інакше ми можемо побудувати росію з українським прапором.

Модерувала захід Олена Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA. Дякуємо Представництву Президента України в АР Крим та Центру прав людини ZMINA за ініціацію та підтримку важливих обговорень.