Третя сесія XV-XVI програми УШПС

Третя сесія – остання, де зібралася вся група, і далі ми побачимо учасників уже поза межами навчання в УШПС. Проте ми переконані, що нас чекає плідна співпраця та багато спільних заходів і проєктів з учасницями й учасниками цьогорічної прогами.

Відвідування Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» вже стало традицією львівської сесії УШПС.

Цього року, окрім екскурсії, учасники прослухати лекцію про боротьбу німецьких окупантів проти українського визвольного руху в 1943-1944 роках.

Екскурсія припала на особливу дату – 74 роки тому, 21 жовтня 1947 року, відбулася наймасовіша депортація населення Західної України до Сибіру. Це була каральна операція уряду СРСР під кодовою назвою “Захід” проти учасників національно-визвольного руху. За добу депортували понад 75 тисяч осіб. Українцям важливо пам’ятати свою історію. І це стосується не тільки перемог та здобутків, ми маємо пам’ятати і чорні сторінки нашої історії. Маємо пам’ятати людей, які віддали своє життя за Україну. Маємо пам’ятати про жертв окупаційної влади: чи то польської, чи радянської, чи нацистської.

Дякуємо за можливість відчути історію Віктору Сеницькому, зберігачу фондів Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” у Львові, та усьому колективу музею.

В Україні налічується понад 350 політичних партій, і процес їх творення продовжується. Проте чи є політичні партії в Україні інститутом ліберально-демократичного суспільства? У нинішній системі – ні.

Український виборець ще не готовий до того, щоб будувати ліберально-демократичний проєкт і брати відповідальність. Популізм усе ще спрацьовує для “середнього виборця”. Крім того, в Україні немає внутрішньопартійної демократії. Майже усі наявні партії – не членські, а лідерські, з дуже централізованою структурою, що також гальмує розвиток партій як політичного ліберально-демократичного інституту.

Що з цим робити – учасники й учасниці програми УШПС дискутували у Львові з Анатолієм Романюком, доктором політичних наук, професором політології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Чому люди постійно шукають неіснуючі закономірності? Чи можемо ми контролювати власне життя або ж це лише ілюзія? Хто має платити податки – роботодавець чи громадянин? А як щодо пенсій? Як регулювати ринок і чи це взагалі потрібно?

Багато питань, особливо тих, які зачіпають економічну сферу, породжують етичні дилеми, на які немає однозначної відповіді. Ці питання стосуються обмеження свобод та прав людей і потребують як публічних обговорень, так і академічних досліджень.

Тетяна Білоус, доцентка кафедри філософії та методології науки філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, подискутувала з учасниками й учасницями УШПС про поведінкову економіку, модель обмеженої раціональності та лібертаріанський патерналізм.

Ще однією традицією львівської сесії є похід до міського голови Львова Андрія Садового.

Учасники й учасниці XV-XVI програми мали можливість поставити питання меру міста Лева, поговорити про стратегію розвитку Львова і вирішення нагальних проблем місцевої громади.

Говорити відверто про здобутки і поразки, правильні і помилкові рішення з політиками – це дуже цінно для нас. Проте відкритість і готовність визнавати помилки для українського політикуму досі рідкість.

Ми ж переконані, що системний розвиток, рух вперед можливий тільки за вміння аналізувати свій досвід, рефлексувати й усвідомлювати відповідальність.

Останнім часом ми звідусіль чуємо про верховенство права. Чуємо настільки часто, що приписуємо собі певний рівень обізнаності в цій темі. Але чи справді це так? Чим відрізняється верховенство права очима юристів від верховенства права в уявлені решти людей?

Багато людей вважають, що верховенство права – це щось на кшталт юридичного засобу задоволення потреб населення, який можна використовувати, якщо ці потреби не дозволяє задовільнити закон. Це частково правдиве судження, але насправді питання набагато ширше та складніше.

Як та коли виникала ідея верховенства права? Що таке концепція правової держави? Та чи тотожні поняття “верховенство права” та “верховенство закону”? Про це учасники поговорили з Дмитром Гудимою – суддею Великої Палати Верховного суду та випускником УШПС 2012 року.

Штучний інтелект перестає бути вузькою технологією, якою цікавляться лише науковці та інженери. Поширення ШІ у різні сфери людського життя вражає: від управління бізнесом, фінансами, маркетингом до освіти, медицини, космічних та військових технологій. Але як він працює? Які загрози і можливості він несе для людства? Чи маємо ми його боятися?

Ці важливі питання учасниці й учасники програми УШПС мали можливість обговорити з Олексієм Молчановським, заступником декана з інновацій факультету прикладних наук Українського католицького університету та випускником УШПС 2018 року.

Ми живемо в сучасній країні, де щороку з’являється 30 тисяч IT-спеціалістів, так чому ж політики так часто намагаються розіграти релігійну карту? Чи справді релігія відіграє настільки важливу роль у нашій державі?

Християнство панує на територіях України вже більше тисячі років, а тому суттєво впливало на становлення української держави. Релігійний компонент є ледь не головним для багатьох українців, а тому релігійні питання впливають на цінності, принципи та щоденну поведінку громадян нашої держави. А Росія намагається використовувати цей компонент у гібридній війні.

Говорити про релігію простими словами важко, а ще важче – показати прагматичну сторону релігії і те, як віру можуть перетворити на зброю. Проте Андрій Андрушків, виконавчий директор Центру спільних дій та випускник УШПС 2016 року, зміг занурити учасників і учасниць програми УШПС у важливу дискусію. Післясмак лекції спонукає до роздумів.

Закінчилася третя сесія розмовою про справедливість. Для сучасної демократії важливо розуміти залежність справедливості від соціальних інститутів.

Ми однакові тільки в можливості бути людьми. Однак люди – нерівні. Тож чи можлива справедливість як соціальний конструкт? Чи “вигідно” бути справедливою людиною? Які погляди на соціальну справедливість поширені в Україні? Та що означає принцип “однакове ставлення до рівних і неоднакове до нерівних”?

Андрій Богачов, професор кафедри теоретичної і практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, подискутував з учасниками та учасницями Школи на тему справедливості, суті суспільного життя та головних потреб сучасної людини.

На цьому цьогорічна програма Школи завершується. Це був насичений рік, за який ми дуже зблизилися з групою. Але ми переконані – це не остання наша зустріч!