Учасники та учасниці цьогорічної групи Школи провели п’ять днів на березі моря у дискусіях про базові ідеї та принципи, на яких ґрунтуються суспільно-політичні, економічні та культурні процеси сучасності, а також напрацювали власне розуміння визначальних тенденцій сьогодення та майбутнього.
Роботу Другої Сесії група розпочала з пошуку спільної візії України майбутнього під час групового завдання «Україна-2030: якою може бути національна ідея України майбутнього».
Наступного дня була продовжена робота в групах, де учасники обговорювали з Євгенієм Стасіневичем та Світланою Матвієнко запропоновані їм до читання тексти.
Літполітика: літературні ієрархії, канони та класика як відображення політичних реалій
На запропоновану тему з групою дискутував літературний критик Євгеній Стасіневич.
Яким чином конкретні політичні реалії знаходять своє відображення в читацькому сприйнятті наріжних та першорядних художніх текстів? Чи можна помислити літературну класику поза політикою? Як зміна політичної конструкції держави (і політичних еліт заразом) впливає на вигляд національного літературного канону – і чи впливає взагалі? Якою мірою критерії естетичної (художньої) якості є політично зумовленими?
Чи впливає «тіло» на політичний процес?
Чи впливає «тіло» на політичний процес? Про те, наскільки тілесне та політичне співмірне, говорили зі Світланою Матвієнко, Головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та кураторкою УШПС.
Політичне прогнозування
Третій день розпочався з семінару Михайла Кольцова, кандидата філософських наук, старшого викладача кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».
При створенні та здійсненні політики найцікавішим ресурсом є той образ майбутнього, який вона пропонує. Проте часто політичні прогнози в Україні можуть бути маніпулятивними та занадто суб’єктивними, що нівелює їхнє значення у творенні якісної політики.
Із паном Михайлом обговорювали політичні прогнози та їхнє застосування в умовах української політики.
Гроші в політиці
Гроші в політиці є необхідною складовою будь-якого демократичного процесу. Водночас політичне фінансування також являє собою конкретний ризик для будь-якої демократичної та економічної системи.
Що знаходиться на перехресті правил фінансування політичних партій, процедур державних закупівель, ролі політично обізнаних осіб та декларування активів та доходів політичних та державних службовців? Про це говорили з Фернандо Казалєм Бертоа, доцентом кафедри соціальних наук Ноттінгемського університету.
На четвертий день роботи Сесії учасники та учасниці продовжили роботу у групах.
Чи є майбутнє у демократії?
Чи є майбутнє у демократії? Учасники ХІV Програми УШПС разом із Андрієм Баумейстером, доцентом кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, розмірковували, чи є демократія безальтернативною формою політичного правління для XXI століття.
Левіафан закутий: держава, режими, громадянський активізм
Із Іваном Гомзою, доцентом кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська Академія» говорили про те, якими є взаємозв’язки між характером політичного режиму, наданням публічних благ і політичною активністю громадян? Якою є траєкторія еволюції політичних режимів після 1991 року, в тому числі й в Україні?
Цифрова стратегія для політиків: від котиків до штучного інтелекту
Заключний день Другої Сесії був присвячений семінару Ярослава Ведмідя, засновника і керівника цифрового агентства Postmen.
До останнього часу політика і вибори робились на телебаченні. Сьогодні голос мережі є щонайменше співмаштабним. Пан Ярослав розповів про цифрову стратегію для політиків та як перемагати в світі смартфонів.
Наступного разу учасники зустрінуться під час Третьої Сесії, яка відбудеться в вересні у Львові.
