Що визначає справжніх лідерів? Вчинки і готовність діяти заради суспільного блага – як на на передовій, так і в тилу.
Українська школа політичних студій – інституція, що об’єднує таких людей. Тож у межах спецпроєкту “Відповідальність за своїх”, який УШПС започаткувала спільно з The Ukrainians, ми розповідаємо історії випускників Школи, які своїми вчинками показують, що означає бути лідерами у турбулентні часи. Ставати опорою та підтримкою для інших. Гуртувати та створювати можливості в різних напрямах і сферах. Історії записала Крістіна Бердинських.
І моя громада також
Історія Аліни Коваль – випускниці УШПС 2012 року, депутатки Хмельницької обласної ради і засновниці волонтерського центру “Фундація Калина” у Волочиську, який допомагає вимушеним переселенцям – жінкам, дітям та людям похилого віку.
Допомога із першими потребами, плетіння маскувальних сіток, надання психологічної допомоги переселенцям – фундація підтримує не тільки необхідним, але й створює простір для адаптації в новій громаді, де можна знайти друзів і однодумців.
Маленькі історії великого єднання
Запустити проєкт з реновації старих приватних будинків, щоб дати оселю вимушеним переселенцям, допомагати релокованим бізнесам та благодійним організаціям, створювати більше можливостей для роботи – як Богдан Келічавий, міський голова Копичинців та випускник УШПС 2023 року, допомагає ВПО інтегруватися у нову громаду.
“Війна завжди показує обличчя кожної людини. Мешканці Копичинців показали свою людяність”, – зазначають у громаді. Більше про те, як громада розбудовує життя для місцевих та переселенців – у репортажі.
Степ і воля у передгір’ї Карпат
Підтримувати рідне місто та одне одного навіть за сотні кілометрів – як виконавча директорка громадської організації “Нова генерація“, випускниця Української школи політичних студій 2007 року Оксана Глєбушкіна згуртувала довкола підтримки херсонських переселенців, заснувавши в Івано-Франківську своєрідний Херсонський хаб.
Допомога волонтерам та активістам, що лишалися в окупованому місті, сподівання на адаптацію та активне включення переселенок у життя громади, яка наразі стала їх домом – у матеріалі розповідаємо про весь шлях організації й людей, які там працюють.
Принципова позиція повертати людей
У 2020-му місто Тростянець на Сумщині очолило рейтинг найуспішніших громад, який укладав Регіональний центр економічних досліджень і підтримки бізнесу. У той час місто жваво розвивалось. Повномасштабне вторгнення обірвало цей перспективний зліт.
Як владі невеликого Тростянця, що розташований за 35 кілометрів від кордону з росією, вдалося після окупації повернути в місто людей, бізнес та життя. Читайте історію про мера міста та випускника УШПС 2006 року Юрія Бову.
Як одесити під обстрілами росіян переосмислюють власну ідентичність і зрікаються російського впливу
З початком повномасштабного вторгнення настрої одеситів змінилися. Якщо раніше в Одесі за національне вбрання та рідну мову можна було зіткнутися з агресією, то зараз будь-які публічні прояви любові до російського не знаходять підтримки, лише засудження. Багато одеситів відреагували на російську агресію та пішли до Сил територіальної оборони захищати Україну.
Наталя Мажарова, випускниця УШПС 2023 року та власниця крамниці з національним вбранням “Незалежні”, розповіла про українізацію в Одесі. Наталя з 2009 року керує “Вишиванковим фестивалем” в Одесі. Щороку його відвідували понад 100 тисяч людей. Цей захід проводиться, щоб люди мали відчуття спільноти, що вони не одні з проукраїнською позицією.
Власниця приватної школи в Одесі та випускниця УШПС 2019 року Тетяна Петракевич з початку вторгнення вирішила допомогти місту чим може. А змогла вона доволі багато: виявилося, що родина Петракевичів здатна виготовляти протитанкові “їжаки”. На цьому Тетяна не зупинилася, вона створила громадську організацію “Мрій та дій!”, яка допомагає мешканцям прифронтових міст. Також жартує, що з рівнем патріотизму в Одесі усе набагато краще, ніж самі одесити про себе думали. Читайте більше у репортажі Крістіни Бердинських.
