Назад
22 лютого 2024 # Проєкти

«Ти — важлива» 2024

Українська школа політичних студій провела першу програму для ветеранок та військовослужбовиць.

«Ти — важлива» — це світоглядна освітня програма для жінок з досвідом військової служби, які прагнуть брати активну участь у суспільно-політичних процесах, хочуть реалізуватися у сфері державного управління та державної служби або бачать себе в інших сферах.

Цього року ми провели перший набір, за результатами якого участь у програмі взяли більше 30 військовослужбовиць та ветеранок.

На відкритті навчальної програми виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, директорка УШПС Світлана Матвієнко привітала першу групу нового проєкту та подякувала  учасницям, адже приклад кожного, хто став на захист своєї батьківщини, може навчити чомусь усіх нас.

Роль ветеранок ЗСУ у повоєнній відбудові України

Про роль військовослужбовиць та ветеранок у повоєнній розбудові України учасниці дискутували з Еллою Лібановою, науковицею у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України.

Жінки-військові будуть змушені взяти на себе лідерські ролі. По-перше, вони показали цю готовність у той момент, коли добровільно долучилися до сил оборони України. По-друге, у них більший потенціал довіри від суспільства — вони не підпадають під образ типового чиновника-крадія, а також були безпосередньо долучені до збереження державності.

Основна візія післявоєнної відбудови має ґрунтуватися на тому, що нам потрібно буде будувати заможну, безпечну та справедливу країну. Адже заможність — це й про те, коли країна здатна виробляти зброю для самозахисту, що критично необхідно для нас, зважаючи на сусідство з імперською росією зі значно більшими мобілізаційними ресурсами.

Майбутнє української політики та роль в ньому військовослужбовиць та ветеранок

Чому паритетне представництво жінок в українській політиці є невідʼємною частиною сучасної політики? Бо точно є багато кваліфікованих та професійних жінок, які можуть представляти громади та регіони. Бути лідерками як і в парламенті, так і будь-якій іншій сфері. На цьому наголошує заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, з якою учасниці обговорили важливість жіночого лідерства на різних рівнях, пропозиції, які б сприяли підтримці військовослужбовиць та ветеранок на цьому шляху, і забезпечили б їхню активну участь у політичному процесі та суспільному житті.

Коли старі політичні конструкції руйнуються, а глобальні політичні процеси сповнені агресивно-маскулінних, маркетингових, право- або лівоцентристських популістських трендів, обирати проактивну роль — надзвичайно важливо для кожної лідерки. Розвивати необхідні для сучасності якості та здатність відповідати викликам часу. Власне тут, якщо порівнювати показники від часів перших десятиліть незалежності, у певних аспектах Україна просунулася досить відчутно: кількість жінок серед народних депутатів у Верховній Раді зараз складає 21%, на місцевому рівні — 37%, по представленості у війську — взагалі один з кращих показників, в порівнянні з багатьма країнами НАТО.

То як виглядатиме український політикум майбутнього та яке місце посяде в ньому військовослужбовиця? Відповідь має бути щирою, фаховою та справедливою — такою, якої суспільство й потребуватиме від нового покоління лідерок.

Світ: втрата ілюзії миру

Разом з Павлом Клімкіним, Надзвичайним і Повноважним Послом та Міністром закордонних справ України (2014–2019 рр.), учасниці програми «Ти — важлива» подискутували про місце України у сучасному світі.

Після Другої світової війни у світі виникла нова система правил, яка мала унеможливити нові масштабні війни та сприяти посиленню співпраці між країнами. Однак ця система більше не працює. Правила та декларовані принципи, які мали би бути спільними, кожна країна інтерпретує по-своєму.

Сьогодні нам потрібні союзники, а не партнери, переконаний Павло Клімкін. Адже суттєва відмінність між ними у тому, що партнери самі вирішують коли та як допомагати, натомість союзники — це про взаємну підтримку та таку допомогу, яка потрібна нам та коли вона нам потрібна.

Тимчасово окуповані території України: деокупація душ та сердець

Цьогоріч минає вже 10 років від моменту окупації Криму, частини Донецької та Луганської областей. На сьогодні внаслідок повномасштабного вторгнення рф статус ТОТ мають майже 18% українських територій.

Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева наголошує: вкрай важливо завжди чітко триматися позиції — територію Криму ми ніколи не здамо. Тут не може бути компромісів чи дискусій про «нейтральний статус».

Держава вже напрацьовує першочергові кроки після деокупації територій. Це і відновлення органів публічної влади, і притягнення до відповідальності людей, які сприяли окупації, і відновлення освітніх, медичних послуг, зв’язку, інфраструктури, і видворення іноземних громадян, які незаконно перебувають на території України.

Та найскладнішим і, певно, найдовшим етапом деокупації буде «когнітивне розмінування». У Криму виросло вже покоління дітей, які не знають, що таке Україна. 10 років наші громадяни живуть зовсім в іншій реальності. Повертати людей, налагоджувати комунікацію, відновлювати довіру — ще одне важливе завдання для української влади і суспільства.

Сильні жінки в чоловічому світі

За даними МОУ, станом на жовтень 2023 року кількість жінок у Збройних силах зросла до 62 062 осіб, із них військовослужбовиць — 43 479 осіб. У відсотковому співвідношенні це навіть більше, ніж у частини країн-членів НАТО. Разом з Наталією Калмиковою, заступницею Міністра оборони України обговорювали становище жінки у війську.

Дискусії щодо жіночої мобілізації лежать так само в площині суспільних стереотипів. Багато хто бачить жінку лише як берегиню, мати, яка повинна бути вдома з дітьми. А мізогінія й упереджене ставлення до жінок, які йдуть в армію, лише поглиблюють ці проблеми. Суспільство готове до жінки в армії менше, ніж сама армія.

Щоб покращити ґендерну рівність в армії, потрібно працювати комплексно. Важливо не лише говорити з військовослужбовцями, але й змінювати загальне ставлення суспільства до жінки в армії. Військовослужбовиці та ветеранки своїм прикладом показують, що вони здатні бути лідерками. Вони пішли захищати країну за покликом серця і заслуговують, як мінімум, на ту ж повагу, що і чоловіки.

Охорона здоров'я під час війни

Чи виросла цінність людського життя в Україні? Та чи змінила це війна?

Катерина Булавінова — лікарка, медична експертка Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні говорила з учасницями про те, що наразі є важливим та водночас потребує значно більшої уваги у сфері охорони здоровʼя.

Те, що увага суспільства прикута до війська, зокрема військової медицини — абсолютно логічно та потрібно. Але нам необхідний запит на якісну дискусію й, на перший погляд, щодо більш «нішевих питань» — функціонування системи перинатальної медицини, розуміння важливості вакцинації та підтримки ментального здоров’я.

Усі ці питання направлені на те, щоб боротися за кожне життя. І за кожну можливість зародження життя. Усвідомлювати це, особливо в умовах війни, — ключова задача для усіх нас.

Чому ґендерна рівність має значення: зовнішньополітичні зобов'язання Великої Британії щодо просування ґендерної рівності та соціальної інтеграції

Перемога та відновлення України постає важливим напрямом зовнішньої політики Великої Британії, і це стосується як сфери оборони, так і гуманітарної та соціальної підтримки українського народу, — що ми відчуваємо та дуже цінуємо.

Про важливість ґендерної рівності для безпеки та виклики у її досягненні в умовах повномасштабної війни учасниці говорили з Хелен Барнс, Головою Департаменту Програм, Посольство Великої Британії в Україні, Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії (FCDO), та Рейчел Кін, Радницею з питань ґендерної рівності та соціальної інтеграції (GESI), Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії (FCDO). Модерувала дискусію Ірина Сваволя, Радниця з ґендерних питань, миру та безпеки Посольства Великої Британії в Україні.

Говорити про ґендерну рівність під час війни необхідно й тому, що всі мають різні особливості та потреби. І жінки мають проговорювати свій досвід та проблеми, щоб уніфікувати їх голос та зробити його ефективнішим. Крім того, можливість ставати лідерками та набувати потрібних навичок в довготривалій перспективі стане запорукою стабільного відновлення країни, її економічної спроможності та розвитку соціальної інклюзії в суспільстві.

Образ військовослужбовиць та ветеранок у медіа

Разом з незалежною журналісткою Крістіною Бердинських учасниці програми «Ти — важлива» говорили про образ військовослужбовиць і ветеранок у медіа, а також про упередження, з якими стикаються при спілкуванні з журналістами.

На плечах журналістів лежить обов’язок за якісне висвітлення подій, що відбуваються в країні. А в часи війни на них накладається додаткова відповідальність, адже працювати доводиться з чутливими темами, які потребують надмірного фактчекінгу, а також емпатії — чи не нашкодить конкретний матеріал героєві? Чи не підніме нову хвилю страху в травматизованому суспільстві?

Забезпечення ефективності служби жінок

«Україна працює для того, щоб Україна могла воювати», — каже Тетяна Бережна, заступниця Міністра економіки України та випускниця УШПС 2019 року.

Один з треків роботи, на якому наразі сфокусоване Міністерство економіки України, — скорочення ґендерного розриву в оплаті праці. Станом на 2021 рік, за даними Держстату, різниця між зарплатами чоловіків і жінок становила 18,6% — не на користь жінок. В середньому жінки працюють безкоштовно 6,5 років впродовж життя саме тому, що отримують меншу оплату, аніж чоловіки.

Ще один важливий напрям для Мінекономіки зараз — побудова архітектури програм і можливостей, які сприятимуть працевлаштуванню та розвитку підприємництва серед ветеранів і ветеранок. Так, говорити про демобілізацію військових та їхнє повернення у цивільне життя — рано, але показати перспективу, що держава створює можливості і готується вже — вкрай потрібно.

Навчальну програму реалізувала Українська школа політичних студій завдяки підтримці Уряду Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в рамках проєкту «Жінки, мир, безпека: відповіді на виклики війни», що впроваджується Українським Жіночим Фондом.

Для підтримки проєкту УШПС також залучилася підтримкою Guzema Fine Jewelry та створила в колаборації з ювелірним брендом благодійну брошку «KVITKA», прибуток від продажу якої йде на програму «Ти — важлива».

Брошка «KVITKA»
Створена у співпраці з Українською школою політичних студій та натхненна творчістю відомого українського художника Георгія Нарбута
Дізнатися більше

Інші новини

Як пройшла Друга Сесія УШПС?
Спецтрибунал: інтервʼю з Антоном Кориневичем
«Візит до гнізда чорного лебедя: коли неможливе стає політикою»: Alumni Programme у Чорнобилі
З чого зшита держава? Головне з Першої Сесії ХХ програми УШПС
Відбір на програму УШПС 2026 року вже завершено.
Залиште свою пошту для того, щоб першими дiзнатися
про дату наступного набору та взяти участь.

    Дякуємо!
    Ми повідомимо Вам про початок нового відбору на програму УШПС через електронну пошту, яку Ви залишили.