Представники різноманітних галузей – від медіа до наукової та правової сфер – провели два дні у Києві, занурені в дискусії про диджиталізацію та її вплив на світові процеси, еру постправди та методи боротьби із пропагандою.
Перший день семінару відкрили директорка Української школи політичних студій Світлана Матвієнко, координатор Ради Європи з питань шкіл політичних студій Майкл Реммерт та програмна директорка УШПС Уляна Полтавець. Дискусійна платформа розпочалась із роздумів про майбутнє демократії.
Володимир Єрмоленко, старший викладач Києво-Могилянської академії та директор європейських проєктів МГО «Інтерньюз-Україна» зазначив, що сьогодні неможливо однозначно відповісти, хто переможе у наступні десятиліття – ліберальні демократичні цінності чи авторитаризм? Світові тенденції вказують на зростання впливу авторитарного стилю управління.
На думку Володимира Єрмоленка, сьогодні не потрібно вбивати мільйони людей, щоб поширити свою владу. Ми живемо у світі, в якому поширенню влади сприяють медіа, які, так чи інакше, генерують контент, вигідний для їх власників.
Із цією тезою погодився також Олаф Стеенфадт, директор проєкту Journalists Trust Initiative міжнародної організації «Репортери без кордонів». За його словами, медіа як бізнес-модель перестали функціонувати. Зараз медіа не приносять прибуток, а натомість розглядаються як інструмент впливу на людей.
Вплив ери диджиталу на сучасний світ обговорювали під час другої панелі. Ольга Айвазовська, голова Ради громадянської мережі ОПОРА, розповіла на прикладі України про прийоми дезінформації і пропаганди під час виборів. Експертка наголосила: хоча цьогоріч вибори в Україні були визнані демократичними, між кандидатами точилася брудна боротьба. Під час передвиборних кампаній використовувалися такі технології, як маніпулювання інформацією, продукування «кандидатів-двійників».
За словами Ольги Айвазовської, дуже легко маніпулювати людьми, які не довіряють державним інституціям. Виборчі технології, як-от підкуп виборців, втрачають вагу, адже тепер боротьба точиться за вплив на думки й переконання.
Іван Гомза, доцент Магістерської програми з публічної політики та врядування у Київській школі економіки (Kyiv School of Economics), зауважив, що вплив диджиталізації на демократичний процес поки не можна оцінити однозначно. З одного боку, вона сприяє формуванню крос-національних спільнот, допомагає продемократичним діячам координувати зусилля і надає усім людям рівний доступ до інформації та можливість висловитися. З іншого – через диджиталізацію суспільство стає сегрегованим у менш помітному масштабі і залишається безпомічним супроти маніпуляцій автономних центрів влади.
Крім того, Ярослав Ведмідь, СЕО диджитал-агенції Postmen, підкреслив, що цифрова ера і, зокрема, смартфони змінили спосіб споживання медіа.
Відповідно, виникають нові способи впливу на людей – боти й мережеві лідери думок в особі блогерів, та фейкові новини, які приваблюють емоційністю йрозповсюджуються швидше за факти. Такою є нова реальність, яку ми і створили.
На тему фейкових новин продовжили дискутувати під час воркшопу Ольги Юркової, співзасновниці організації StopFake. Пані Ольга розповіла учасникам про досвід викриття фейків у своєму проєкті й обговорила з ними виклики для демократії, які принесла ера диджиталу.
Завершився перший день круглого столу виступом української журналістки та телеведучої Яніни Соколової. Вона презентувала для учасників заходу програму «Вечір з Яніною Соколовою» – проєкт, створений для боротьби із російською пропагандою. Пані Яніна поділилася досвідом роботи своєї команди щодо найкращих методів проти пропаганди, залучення масової аудиторії і втримання прискіпливого глядача.
Протидія інформаційній пропаганді стала темою для дискусій другого дня круглого столу. Девід Патрікаракос, британський журналіст і автор книги «Війна у 140 знаках: Як соціальні медіа змінюють конфлікти у ХХІ столітті», пояснив учасникам, як виникла пропаганда, зокрема російська, і яким чином вона впливає на людей сьогодні.
Водночас пропаганда має свій вплив в Україні, тому що вітчизняні журналісти не задовольняють потреби аудиторії, вважає співзасновник Громадського Радіо Андрій Куликов.
Своєю чергою, експерт з кібербезпеки та випускник Української школи політичних студій Єгор Аушев, пояснив, чому фейкові новини є ефективною зброєю в поширенні пропаганди.
За його словами, пропаганда ґрунтується на страхах і суспільних переконаннях. Якщо нова історія звучить, на думку людей, правдоподібно, то вони не будуть ставити її під сумнів. Ми приречені жити у світі фейків, а тому маємо вчитися їх викривати та формувати критичне ставлення до будь-якої інформації.
