Перша сесія XV-XVI програми УШПС

Перша сесія завжди орієнтується на цінності – ми звіряємо наші “компаси” з групою, знайомимо учасників з принципами та форматом Школи та вибираємо подальший вектор роботи. Таким чином, за 16 років УШПС зібрала навколо себе Спільноту з понад 500 лідерів та лідерок зі всієї України. І цього року наша Спільнота поповнилася на 38 людей.

З відкриттям Української школи політичних студій учасників привітали виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко та Олена Литвиненко, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні. Вони зазначили, що УШПС – одна з найсильніших програм з усієї мережі Шкіл політичних студій, які існують під егідою Ради Європи, а випускники Школи стають рушійною силою змін та впровадження реформ, необхідних для посилення України.

Люди – найвища цінність. Саме з розмови про людину та її важливість в контексті держави ми розпочали Першу Сесію УШПС.

Україна втрачає людей. Люди виїжджають та не повертаються. Чому так відбувається, як це можна змінити та чи потрібно боротися з міграцією? Саме про це учасникам і учасницям розповіла Елла Лібанова, науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік Національної академії наук України.

Лабораторія законодавчих ініціатив завжди підтримувала курс на Євроінтеграцію, тому ця тема є особливо важливою для нас та Спільноти УШПС. І для обговорення такої важливої теми ми запросили Іванну Климпуш-Цинцадзе, народну депутатку, голову Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Важливо, щоб українці самоідентифікували себе як європейців, щоб вони говорили тією ж “мовою” цінностей і принципів, яка сприймається у західному світі. Однак наскільки можливий вступ до ЄС та НАТО для України за теперішніх умов? Чи стимулює голос громадянського суспільства владу дотримуватися обраного курсу на євроінтеграцію? Та яким саме ми хочемо бачимо наше членство в ЄС?

Оскільки Школа це – освітньо-мережевий проєкт, частина «мережевий» є не менш важливою за «освітню» складову. Саме тому, щоб зблизити учасників та допомогти їм швидше влитися в групу, наш випускник та художній керівник театру “Актор” В’ячеслав Жила разом з актором та викладачем майстерності актора театральної школи “Сверхзадача” Михайлом Самарським провели тренінг для наших учасників.

Право на історичну пам’ять і правду українці виборювали роками. І зараз не можна дозволити цю пам’ять стирати. Історія України має багато спірних моментів, на яких часто спекулюють сусідні країни, тому важливо вміти говорити про них та відстоювати свої національні наративи.

Якою є українська політика національної пам’яті? Як говорити про Другу світову війну та Бабин Яр? Як відстоювати свою історію та опікуватися місцями пам’яті? Про те, як це робити, учасникам розповів Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті.

Вже 8-ий рік Крим знаходиться під російською окупацією, а кримські татари знову вимушені боротися за свої права. Ми не можемо допустити примирення з цією ситуацією, тому постійно ведемо активний діалог щодо Криму.

На присвяченій Криму дискусійній панелі учасники змогли поговорити з Антоном Кориневичем, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, Алімом Алієвим, заступником генерального директора Українського інституту, журналістом, співзасновником Крим_SOS, та Севгіль Мусаєвою, головною редакторкою онлайн-видання “Українська правда”.

Стратегія деокупації та реінтеграції Криму, що відбувається з півостровом зараз та якими є прагнення кримськотатарського народу в історії з поверненням Криму – такими були головні теми дискусії.

Пандемія COVID-19 сколихнула всі сфери нашого життя. Звісно ж, економіка не стала винятком. Навіть найбільш економічно стабільні країни світу постраждали від наслідків пандемії. Для української економіки, яка вже має безліч викликів унаслідок війни та російської агресії, пандемічний хаос став справжнім випробуванням – замість очікуваного і необхідного росту, ми отримали економічний спад, наслідки якого ще не до кінця зрозумілі.

Як Україна адаптується в умовах нової нормальності? Що зробити, щоб наша економіка “вижила”?

Олег Устенко, радник Президента України з питань економіки, поділився своєю експертною думкою щодо цих питань з учасниками УШПС.

Нова реальність в часи пандемії повністю змінила нашу буденність, проте в нас досі виникає багато запитань та нерозуміння всієї ситуації щодо пандемії.

Як нарощувати темпи вакцинації? Наскільки “Дельта” може змінити ситуацію із поширенням захворювання? Та що тепер буде із призупиненою медичною реформою?

Зруйнувати найпоширеніші міфи навколо вакцинації та пояснити, чому медичну реформу треба продовжувати, а не відкладати та “переосмислювати” учасникам та учасницям УШПС допомогли Олег Петренко, перший голова НСЗУ (2018-2019), незалежний директор зі стратегічного розвитку у медичній мережі “Добробут”, та медична експертка Дитячого фонду ООН (UNICEF Ukraine) в Україні Катерина Булавінова.

Усі антикорупційні органи викликають інтерес громадськості та перебувають під ретельним та постійним наглядом зі сторони ЗМІ. Для того, щоб розібратися в тому, як функціонує система та відповісти на найактуальніші питання щодо діяльності одного з таких органів, на сесію завітав директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник. Модерував бесіду Голова правління громадської організації “Центр протидії корупції”, громадський діяч у сфері боротьби з корупцією та випускник УШПС 2019 року Віталій Шабунін.

Якими є реальні результати діяльності антикорупційних органів – НАБУ, Вищого антикорупційного суду, САП, НАЗК? Чи є між ними злагодженість та спільна візія щодо боротьби з корупцією? Чому Україна досі займає передові позиції у рейтингах щодо поширення корупції? І коли чекати на підозри топ-корупціонерам?

На ці теми учасники й учасниці дискутували з Артемом Ситником та Віталієм Шабуніним.

Рівень довіри до українського парламенту на критично низькому рівні. Останні опитування свідчать: Верховній Раді України не довіряють понад 75% українців. Чому так відбувається?

Олена Кондратюк, заступниця Голови Верховної Ради України, упевнена: парламент – це ключова ланка, де приймаються рішення в Україні. Однак наразі український парламент втратив свою ключову роль опори державності, підпорядкувавшись президенту. Відбувається імітація парламентаризму.

Як відновити довіру до єдиного законодавчого органу України та посилити його суб’єктність? Що робити з ґендерною нерівністю у Верховній Раді та як зруйнувати “скляну стелю” для жінок-політикинь?

Учасники й учасниці програми УШПС дискутували під час Першої Сесії з віцеспікеркою Верховної Ради України Оленою Кондратюк та адвокатом, керівником-фундатором загальнодержавної системи надання безоплатної правової допомоги, заступником Міністра юстиції України (2012-2017 рр.) Андрієм Вишневським.

Державний бюджет – один з найважливіших для функціонування держави документ, при формуванні якого враховуються всі надходження та видатки держави. В Україні з кожним роком частина видатків все більше переважає надходження, оскільки зростає державний борг. Окрім того, інфляція не тримається на одному рівні, а рефінансування боргів зупиняють популістичні рішення.

Розібратися у всіх тонкощах економічних проблем, які зараз є в Україні, учасникам та учасницям допоміг Віктор Пинзеник, доктор економічних наук, представник держави у складі наглядової ради ПАТ “Магістральні газопроводи України”.

Кібертероризм є однією з топ-3 загроз для національної безпеки країни. Ми вже давно живемо в реальності, де диджитальний світ часто впливає на наше життя не менше, ніж реальний. І поки деякі люди та країни відкидають цю реальність, інші – використовують її на різних рівнях для збагачення, крадіжки інформації та булінгу. І рано чи пізно постане питання: де провести межу диджиталізації, яку людство не захоче переходити? Як убезпечити свій особистий простір? Чи можемо ми довіряти своєму телефону? Чи загрожуватиме людству поява штучного інтелекту?

На ці питання під час Першої Сесії Школи відповів один з найкращих експертів у сфері кібербезпеки в Україні – Єгор Аушев, CEO Cyber Unit Technologies та випускник УШПС 2016 року.

Університет – це не місце підготовки до ринку праці. Це – місце, де формується світогляд людини. Однак досі в Україні вищу освіту сприймають лише як установу, де можна збагатитися знаннями, щоб бути більш конкурентоспроможним на ринку праці.

Михайло Винницький, керівник секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, радить здобувати бакалаврський ступінь саме в Україні і говорить, що якість освіти в Україні не настільки погана, як про це люблять говорити – особливо на рівні бакалаврату. Утім, на рівні магістратури та аспірантури якість різко падає. Що з цим робити? Як пропонує реформувати систему вищої освіти та допомогти університетам Національне агентство? Михайло Винницький відповідав на ці питання учасників.

З 2019 року УШПС щорічно вручає стипендію за громадянську позицію ім. Катерини Гандзюк. Катя – випускниця Школи 2015 року, і, разом із її батьком Віктором, Українська школа політичних студій, після багатьох консультацій з представниками громадянського надала цю стипендію Сергію Філімонову.

Сергій – ветеран російсько-української війни, нагороджений медаллю “Захисник Маріуполя”. Він брав участь у визволенні Маріуполя, Мар’їнки, в боях за Іловайськ, в боях під Гранітним, захищаючи українські території від агресії Російської Федерації та відвойовучи право мільйонів українців мати можливість жити мирно у своїй, незалежній країні.

Діяльність Сергія Філімонова суголосна з цінностями і принципами Української школи політичних студій. Своєю справою Сергій, як і Катя, відстоює інтереси демократичної держави Україна.

Так пройшла Перша Сесія УШПС 2021 року. Проте ми вже чекаємо на нову зустріч з учасниками в Одесі на наступній, не менш цікавій та насиченій сесії.