Друга Сесія XVIII Програми УШПС

Коли ми говоримо про культуру та деколонізаційні процеси, ми часто намагаємося накласти свої враження та контексти XXI сторіччя на попередні. Втім, така практика може посприяти міфологізації певних постатей, а не їхньому критичному осмисленню. Саме навичка бути критичними (але не критиканами) до себе і є одним з шляхів деколонізації та осмислення своєї культурної спадщини.

Про (пост)колоніальні суспільства та літературу як один з чинників когнітивної деокупації учасники говорили з Євгенієм Стасіневичем, літературним критиком та літературознавцем, на відкритті Другої Сесії УШПС.

Скільки насправді людей користуються правом «голосу»? У кожному суспільстві є відсоток апатичного населення. «Пасивних» громадян, які замість «голосу» використовують «вихід», тобто не ходять на вибори, виїжджають в іншу країну замість того, щоб змінювати щось у власній тощо. І саме баланс «активних» та «пасивних» громадян забезпечує стабільність політичної системи. Натомість мобілізація якоїсь однієї групи може призвести до непрогнозованих наслідків.

Для українського суспільства питання виборів надзвичайно актуальне, адже після війни ми зіштовхнемося з багатьма викликами: як проводити вибори? Хто голосуватиме? Якою має бути система голосування на деокупованих територіях? Чи варто накладати обмеження? Відповіді на всі ці питання учасники та учасниці Школи шукали разом з Михайлом Кольцовим, кандидатом філософських наук, аналітиком Світового банку та постійним викладачем УШПС.

Ми впливаємо на людей своїм зовнішнім виглядом – хочемо цього чи ні. Наш зовнішній вигляд – це завжди вибір і певний стейтмент, який відображає наш внутрішній стан: фізичний і ментальний. Деталі у цьому вкрай важливі.

Про те, що «тіло держави», «тіло державця» та розірване війною «тіло України», а також про антропологічні особливості роботи з населенням на деокупованих територіях учасники й учасниці говорили під час Другої Сесії УШПС 2024 зі Світланою Матвієнко, директоркою Української школи політичних студій та виконавчою директоркою Лабораторії законодавчих ініціатив.

Історія має багато прикладів асиметричних стосунків держав та воєн, які розпочинались як їхній наслідок. Війни приносять страждання і руйнування. Але випробування війною трансформує суспільства, тож з полум’я народжуються нові спільноти.

Як змінюються типи військово-цивільних стосунків після асиметричних воєн? Якими можуть бути наслідки асиметричної російсько-української війни? З якими викликами ми зіштовхнемося після деокупації? Про це учасники Другої Сесії УШПС дискутували з Іваном Гомзою, кандидатом політичних наук, професором факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Kyiv School of Economics.

Впливовість справжнього лідера може і має визначати майбутнє і в масштабах держави, і в глобальніших вимірах. Яким має бути український лідер, який поверне окуповані території? Що потрібно зробити, аби світ став кращим? Як можна застосовувати на свою користь технології, зокрема штучний інтелект, який стрімко «захоплює світ»?

Про це учасники й учасниці УШПС 2024 стратегували разом з Павлом Клімкіним, Надзвичайним і Повноважним Послом, Міністром закордонних справ України (2014-2019 рр.) під час Другої Сесії.

Росія промовляє до кримчан: «Ми тут назавжди». Це дуже небезпечний наратив, який впливає на свідомість місцевих жителів півострова. За 10 років окупації життя у Криму не зупинилося: росія створила на півострові та намагається легітимізувати власні «адміністрації», займається активною пропагандою та спробами рекрутувати мешканців у збройні сили рф, роздає російські паспорти. Все це створило передумови не тільки для фізичної окупації півострова, але і «ментальної». Один з найбільших пластів роботи в процесі реінтеграції Криму є саме когнітивна деокупація — руйнування міфів, фобій, нав’язаних кримчанам росіянами.

Разом з Тамілою Ташевою, Постійною Представницею Президента України в Автономній Республіці Крим, учасники обговорювали Стратегію когнітивної деокупації, які заходи впроваджуються вже зараз та яким чином громадяни можуть до неї долучитися.

Політичні партії – критичний елемент функціонування демократичної системи, проте рівень довіри до політичних партій в Україні постійно падає. Проте проблеми з політичними партіями не суто українське явище. Певний рівень занепаду демократичних цінностей та зростання авторитарних настроїв перетворилося на проблему світового рівня. Безліч країн зіштовхнулися з викликами зростання корупції, зловживання владою, монетизації політики, популізму та слабкого громадського контролю за політичними процесами.

Тож які перспективи політичних партій в Україні? Як забезпечити стабільність партій як під час виборчих процесів, так і між ними? Як забезпечити стабільність політичних партій на деокупованих територіях? І якою має бути партійна дипломатія? Про це учасники та учасниці УШПС дискутували з Марчіном Валецьким, директором Національного демократичного інституту в Україні.

Війна, що триває, вимагає від усіх нас без винятку бути готовими до будь-яких викликів. Кожен обстріл несе загрозу здоров’ю та життю наших громадян. Ворог насувається – наші захисники та захисниці відкидають його назад. Та деякі території і головне – наші люди – опиняються в окупації. Деокупація потім теж відбувається кінетичним шляхом. Тому нині, більш ніж будь-коли, ми маємо розуміти, наскільки важливо бути готовими надати першу допомогу собі та іншим людям.

Вдячні Федору Сердюку, цьогорічному учаснику УШПС та інструкторам організації FAST за тренінг. Транслювання цінності відповідальності — це те, що допоможе нам зробити квантовий стрибок у першій допомозі. Тепер кожен учасник та учасниця впевненіші у своїх навичках, а УШПС стала безпечнішою.

Релігія мала великий вплив на становлення української держави. Після Берестейської унії, церковні середовища стають першими точками української національної ідентичності. Спільне пережиття релігійного досвіду зближує, саме тому священник, який проводить літургії на совість, стає ближчим до громади, співпереживає та співпрацює з нею.

Про роль церкви у когнітивній деокупації та подальшу церковну політику після української перемоги учасники міркували з Андрієм Андрушківим, молодшим лейтенантом ЗСУ, магістром богослов’я та випускником УШПС 2016 року.

Вдячні Фонду “Партнерство за сильну Україну” за підтримку проведення Другої Сесії УШПС цього року та можливість дискутувати на такі цікаві та нагальні теми.