Втрата почуття “дому” та криза радянщини приводить до того, що нам потрібно переосмислити поняття “житла” та готувати його до трансформації як базового простору елементарної гідності, з якого починається гарне життя. Окрім щільності населення та доступності простору, зміна клімату також змушує нас готуватися до нових технологічних рішень у майбутніх українських містах.
Разом з паном Олегом, учасники мали змогу подискутувати про майбутнє української архітектури, її місію та які зміни чекають на наші міста.
Ми вже сумуємо за учасниками, але не прощаємось — на групу ще чекає участь у Всесвітньому форумі за демократію. Підготовка до нього триває. Пошук нових способів привернути увагу до України теж. А як це буде — побачимо вже за місяць.