Друга Сесія XVII програми УШПС

Друга Сесія завжди спрямовує наших учасників у подальше заглиблення та вивчення реальності, що довкола. Чи то розмови про постколоніальний дискурс в українській літературі, чи то бесіда про випробування суспільства війною та право на справедливість — охопити весь спектр викликів сучасності буває нелегко, але ми намагаємося це робити на кожній навчальній Сесії.

Робота у форматі семінарів завжди додає нові сенси, думки та візії, що дійсно зближує всіх учасників програми. Адже Друга Сесія це ще й про унікальний інтелектуальний досвід, який вони створюють і між собою, і спільно із запрошеними лекторами.

То які теми були у фокусі цього разу?

Перше обговорення було присвячене літературі: з літературним критиком та літературознавцем Євгенієм Стасіневичем учасники та учасниці подискутували про витоки та прояви колоніалізму в літературі. Говорили і про класичну українську літературу, і про важливість роботи з цією оптикою у сучасних умовах. Чи можна позбутися симптомів колоніалізму або ж їх можна тільки поглинути та інкорпорувати в наше життя — ключове питання, на яке учасники завзято шукали відповідь.

Разом з Іваном Гомзою, кандидатом політичних наук, доцентом, викладачем і академічним директором Програми публічної політики та врядування Kyiv School of Economics і постійним викладачем УШПС, наша група розбиралася з питанням асиметричних воєн. Повоєнний характер військово-цивільних стосунків, епізоди політики незгоди, природа політичних режимів та їх вплив на війну, кейси асиметричних воєн — зібрали питання обширні, складні. Та спробували у них розібратися глибше.

Безкарність одних та бездіяльність інших – фундаментальні елементи сучасної війни між росією та Україною. Вона зʼявляється на тлі очевидної асиметрії спроможностей, та саме бездіяльність третьої сторони — міжнародної спільноти, породжує російську безкарність, і навіть заохочує до продовження агресії. З цією несправедливістю ми не можемо впоратися самі, а тому маємо достукатися до світу та спільно вирішити, яким чином її зупинити.

Про те, як і чи зможемо ми взагалі реалізувати своє право на справедливість у світі, в якому сила досі переважає над правдою, учасники й учасниці УШПС 2023 обговорили з літературознавицею Тетяною Огарковою.

Наш зовнішній вигляд – це завжди вибір і стейтмент, незважаючи на те, чи усвідомлюємо ми це. Тіло відображає наш внутрішній стан – фізичний і ментальний. А це особливо важить для людей, які обирають шлях публічної політики, адже тоді їхнє «тіло» постає перед очима мас. Бо врешті-решт, окрім тіла, у нас нічого немає.

Поняття та роль тіла в політиці розбирали разом зі Світланою Матвієнко, виконавчою директоркою Лабораторії законодавчих ініціатив та директоркою Української школи політичних студій.

Попри наявні негативні тенденції, наразі Україна є оплотом демократичних цінностей. Україна дає світові нову хвилю деімперіалізації, і хоч цивілізаційна війна між демократією та авторитаризмом ще не завершена, ми робимо свій вагомий внесок в перемогу демократії і цінностей свободи та справедливості.

Власне, а якими є риси української політичної культури, які дають нам силу? А які навпаки – є загрозою? Що таке Європа і як Україна її змінює? Про це наші учасники й учасниці говорили з Володимиром Єрмоленком, українським філософом, письменником, журналістом, директором з аналітики Internews Ukraine та президентом PEN Ukraine.

Роль судів для встановлення справедливості та захисту цінностей була центральною ще з Античності, проте найголовнішим судом був і залишається – суд на Христом. Навіть без релігійного контексту, ця подія досі має колосальний вплив на культуру.

Разом із Михайлом Кольцовим, кандидатом філософських наук, аналітиком та постійним викладачем УШПС, група розглядала цю подію з точки зору Понтія Пілата, який втілював у собі систему норм, покликану захищати цінності та встановлювати справедливість. І шукала відповідь на злободенний виклик — як ми можемо захистити цінності та реалізувати справедливість у сучасному світі?

Дійсно, люди створюють все важчі конструкції для унормування соціальних відносин всередині свого виду і навіть посягнули на створення штучних форм, наприклад, інтелекту. Та як це впливає на загальний політичний контекст і зумовлює взаємодію всередині суспільств?

Злиденність ідеологій, філософія оракулів, можливі глобальні візії того, чим є людина та геополітика в глобальному світі — про все це група дискутувала з Вахтанґом Кебуладзе — філософом, есеїстом, перекладачем та професором кафедри теоретичної і практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Короткі нариси з історії християнства в світі та Україні, і зокрема те, як релігійна приналежність формувала політичний контекст, для учасників розкрив Андрій Андрушків, виконавчий директор ГО «Центр спільних дій» та військовослужбовець ЗСУ.

Також обговорили низку важливих моментів: як релігійні питання впливають на цінності, принципи та щоденну поведінку громадян нашої держави, і власне, яким чином повномасштабне вторгнення росії змінило релігійний ландшафт.

На тому й завершили нашу Другу Сесію — глобальними міркуваннями та неочевидними думками щодо пошуку вирішення великого пласту питань. Бурхливий, сповнений навчання тиждень закінчився, проте бажання досліджувати та дізнаватися нове — ні, тож вже чекаємо на нову зустріч з нашими учасниками та учасницями!