USPS Alumni Programme: Феномен війни

USPS Alumni Programme — формат, покликаний надати випускникам Школи різних років актуальні soft and hard skills у контексті сучасного суспільно-політичного дискурсу.

Цього разу Микола Бєлєсков разом з випускниками інтерпретував сутність війни — її природу, практику, теорію й основи. Змістовні лекції органічно закінчилися дискусією про характер й особливості російсько-української війни. Учасники змогли проаналізувати український кейс за теоретичною та практичною рамками, здобутими на лекціях із запрошеним лектором.

Микола Бєлєсков ставить великі питання до учасників: Чи стане російсько-українське протиборство винятком, чи стандартом для теорії війни? Чи створить наша війна нове лекало для майбутнього насилля чи відкине суспільства до архаїчного методу тотального свавілля?

Наразі ці питання залишаються без відповідей, утім ми можемо наблизитись до їхнього розуміння, розглянувши парадокси у природі війни як такої.

Логіка стосунків війни з політикою є безперечною. Війна часто є результатом зрілості політичної волі держави. За висловом батька теорії війни Карла фон Клаузевіца: «війна — це просто продовження політики іншими засобами». Однак цей зв’язок набагато складніший. Часом політика породжує війну — часом навпаки. Коли всі засоби вичерпано, чому не звернутись до масштабного насилля, як це зробила росія у 2022 році, щоб досягти політичних амбіцій?

У взаємодії війни з політикою закладений суттєвий дефект. Що політика, що війна — речі всеохопні, тож схильні брати гору одна над одною. Утім, швидше війна розʼїсть й паралізує ефективність політики, аніж політика зможе витіснити безкомпромісність впливу війни.

Тотальність — найкраща риса, яка характеризує згубну природу війни. Тотальне й всеохопне вимивання війною ресурсів держави виснажує суспільства з обох боків протиборства. Війна змушує нас жити коштом майбутнього. Вона зʼїдає не лише себе, але й усі фактичні потенціали держави — матеріальні, військові, економічні та щонайголовніше — людські. Війна, безумовно, стає всеохопною. Однак існують речі, які залишаються поза межами її впливу.

«Туман війни» — сліпа зона військового конфлікту. Дані, якими не володіє розвідувальна служба країни. Стратегії й тактики, про які невідомо очільниками й учасникам конфлікту. Завше зберігається прогалина, яка попри всю тотальність війни, відіграє ключову роль у визначенні її результату.

Війна — контекстуальне явище. На зламі століть, поки Північно-західна Європа перебувала у відносно мирному середовищі — в Іраку, Афганістані, Чечні й Сакартвело панувала війна.

Війна та людське життя існували й існують одночасно в одній площині. Відомий вислів «хочете миру, готуйтеся до війни» досі утримує вагу у дилемі «війни і миру». Інтенсивність війни завжди бере гору. Однак у сучасних міжнародних відносинах — зокрема на прикладі російсько-української війни — рівень толерування до насильства й загибелі різко знижується. Втім чи сприятиме російсько-українська війна закріпленню такого зсуву до життя, чи все ж перехилить терези на користь традиції насилля?

Про феномени війни та багато більше говорили на USPS ALumni Programme. Вдячні за фахову дискусію Миколі Бєлєскову та нашим учасникам за натхненність та бажання шукати відповіді.