Третя Сесія ХІV програми Української школи політичних студій

Учасники та учасниці провели 4 дні обговорюючи теми місцевого самоврядування, регіональної політики та аналізуючи суспільно-політичні процеси в Україні. Сесія розпочалася з рефлексій групи разом з Головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та кураторкою УШПС Світланою Матвієнко.

Після вступної дискусії група зустрілася із мером Львова Андрієм Садовим. Разом з міським головою учасники Школи обговорили важливість місцевого розвитку, оскільки він є рушієм трансформацій у країні. Крім того, під час зустрічі вони дискутували з Андрієм Садовим щодо децентралізації, стимулювання малого та середнього бізнесу на місцях, можливостей залучення інвестицій, а також визначили основні пріоритети розвитку Львова у найближчій перспективі.

Другий день Сесії стартував з рефлексій про моральність політичного процесу.

Традиційно вважається, що політика і мораль суперечать одна одній. За цим стоїть традиція Макіавеллі із його принципом «мета виправдовує засоби».

Діаметрально протилежною є позиція Канта: у своїй поведінці людина повинна керуватися моральними мотивами, а не практичними потребами (категоричний імператив). Не всяка успішна політика є високоморальною, але всяка аморальна політика є руйнівною. Українські реалії дають чимало ілюстрацій руйнівного характеру аморальної влади.

Чи можлива моральна політика в Україні? Чи може бути політика моральною? Чи слід говорити про моральний рух?

Відповіді на ці питання учасники шукали разом із лектором УШПС та віце-ректором з питань призначення та місії в Українському католицькому університеті Мирославом Мариновичем.

Випускник УШПС та керівник департаменту публічної політики та адвокації ГО «Центр UA» Андрій Андрушків обговорив із учасниками ХIV Програми УШПС роль релігії в політичному процесі.

За словами спікера, політика і релігія пов’язані більше, ніж ми думаємо. Церковне питання впливає на електоральний вибір українців й досі, а політики періодично розігрують релігійну карту напередодні виборів. Чому це відбувається і як в гібридній війні з Росією не побудувати свою РПЦ?

Завершився другий день екскурсією до Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», де група зустрілася із його директором – фахівцем з історії ОУН та УПА Русланом Забілим.

Протягом століть склалося так, що історія України – це історія боротьби її народу за незалежність. Створення та існування УПА – феномен української історії ХХ століття. Проте організація та її діяльність до сьогодні оповиті міфами, що використовуються у політичних баталіях та пропагандистських наративах.

Руслан Забілий розмірковував із учасниками УШПС, чи завершилась боротьба УПА сьогодні та як ідеалізація чи демонізація лідерів УПА впливають на суспільне сприйняття повстанського руху?

Третій день Сесії розпочався з лекції доктора політичних наук та завідувача кафедри політології у ЛНУ імені Івана Франка Анатолія Романюка, який говорив з учасниками про сучасні політичні партії та ідеології.

В Україні налічується більше 300 політичних партій. Та які з них можна насправді назвати такими?

Все більше зростає вага «всеохопних» партій, які характеризуються апелюванням не до прихильників, а безпосередньо до суспільних груп, персоналізацією політики, зростанням впливу груп інтересів на партійну політику, розмиванням меж соціальної бази партій, зниженням ролі ідеологічного фактору в розробці партійних стратегій і програм.

Під час зустрічі з Анатоліє Романюком учасники міркували, як можна охарактеризувати українські партії, як вони позиціонують себе перед виборами та яким чином вибудовують зв’язок з виборцем.

Михайло Кольцов, старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» поговорив з учасниками Школи про аналіз політики.

За його словами, аналіз політики як форма політичної раціональності дозволяє поєднувати розуміння поточного стану справ з плануванням, імплементацією та оцінкою дій уряду для досягнення економічного добробуту.

Під час практичного заняття із лектором група дізналася, які є основні принципи аналізу політики, його інструменти та можливості застосування для вирішення соціально-економічних проблем.

У четвертий день з учасниками дискутував професор Українського католицького університету і член Несторівської групи Ярослав Грицак. Разом спікер і група намагалися дати відповідь на питання – як нам подолати історію та вирватися вперед?

Досі стратегією розвитку України була стратегія слимака: «повільно, але впевнено». Нам же потрібно зробити стрибок. Окрім політичного, стрибок мусить мати гуманітарний вимір. Та зміни економічні не можуть статися, якщо не змінилася ціннісна основа самого суспільства В Україні визріли умови для такого стрибка, адже з’явились носії нових цінностей.

Якими є цінності сучасного українського суспільства? Що необхідно для «стрибка»?

Ярослав Грицак не мав готових рецептів, але запрошував їх шукати самостійно.

На завершення Третьої Сесії програмна директорка Української школи політичних студій Уляна Полтавець провела для учасників гру, мета якої полягала у визначенні суспільних вподобань українців щодо політичних кандидатів та аналізі готовності обирати професіоналів, а не популістів або авторитарних лідерів.

На цьому дискусії Третьої Сесії ХІV Програми УШПС завершилися. На черзі останній етап навчання ХІV групи Школи – міжнародна Сесія у Страсбурзі під час Всесвітнього форуму за демократію.