Друга національна сесія ХІІ Програми Української школи політичних студій

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, привітала учасників з відкриттям Сесії та побажала натхнення та плідної роботи.

Цінності лежать в основі будь-яких суспільних, політичних і економічних процесів. Але що ми маємо на увазі, коли про них говоримо? Яка етимологія слова «цінність»? Якою є природа людини, як носія цінностей? Що ми зрозуміємо про цінності, якщо подивимось на них з декількох перспектив: нейропсихологічної, філософської та соціологічної? – ці та інші аспекти аксіології підняв у розмові з учасниками Школи Денис Полтавець, експерт з розвитку громадянського суспільства.

Рада Європи є провідною організацією континенту із захисту прав людини. Вона включає в себе 47 держав-членів, 28 з яких є членами Європейського союзу. Усі держави-члени Ради Європи, включаючи Україну, підписалися під Європейською конвенцією з прав людини – договором, спрямованим на захист прав людини, демократії та верховенства права. Але чи гарантовані ці принципи та стандарти в Україні в часи війни? Як Рада Європи може забезпечити дотримання цих принципів? Що може зробити Рада Європи для України в умовах конфлікту на Сході та анексії Криму? – відповідав Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг.

При створенні та здійсненні політики найцікавішим ресурсом є той образ майбутнього, який вона пропонує. Проте, часто політичні прогнози в Україні можуть бути маніпулятивними та занадто суб‘єктивними, що нівелює їхнє значення у творенні якісної політики. Які є методи політичного прогнозування, сфери застосування та форми, яких набувають прогнози? Якими є основні принципи короткострокового та довгострокового прогнозування та можливості для втілення? – проаналізував Михайло Кольцов, к.ф.н., Старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Відповіді на запитання, що таке держава і навіщо вона потрібна, тісно пов’язані з тим, як ми розуміємо справедливість і чи вважаємо ми, що державні інститути повинні реалізовувати базові принципи справедливості. Але що таке справедливість? – розмірковували учасники Школи разом з Андрієм Баумейстером, д.ф.н., Доцентом кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Кожен з нас щодня є актором імпровізації. Політика, бізнес, любов, виховання дітей – це все гра, в якій є вибір: або граєте ви, або грають вас. Імпровізація – це створення твору в момент його виконання. Як використовувати імпровізацію в політиці? Як правильно спілкуватись з аудиторією? – розповідав Анатолій Нейолов, керівник театру “Чорний квадрат”.

Що таке свобода слова в сучасній Україні, в умовах війни? Ми часто орієнтуємось на західні країни як на зразок дотримання свободи слова та вираження поглядів, але якими є особливості свободи вираження поглядів в контексті культурних та конституційних відмінностей США, ЄС та України? Як співвідносяться особливості людської уяви і закони-константи фізичного світу, функції інтелектуальної свободи у сфері сучасного мистецтва, науки та освіти? – розповів Всеволод Речицький, к.ю.н., Експерт громадської спілки “Українська Гельсінська спілка з прав людини”, доцент кафедри конституційного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

Яким є романіст, поет, митець в умовах сучасності? Якою є актуальність літературного засобу освоєння дійсності для конкретного громадянина, людини, особистості? Очевидна принципова значущість останньої дефініції. Особистість як феномен життя людини виникла не сьогодні, але були такі часи, коли особистості в нашому розумінні слова не було і не могло бути. Це надбання останніх двох з половиною тисяч років існування сучасної цивілізації. Не треба дуже довго вдивлятися в специфіку організації нашого суспільного життя, щоб зрозуміти: саме феномен особистості є тим чинником, котрий лежить в основі всіх провідних процесів розвитку сучасного людства, – розмірковував Володимир Рафеєнко, український поет і прозаїк, разом з учасниками Школи.

Дизайн-мислення як антропоцентричний підхід із інноваційного вирішення соціальних проблем дозволяє краще проектувати рішення з точки зору потреб кінцевого споживача. Своєю чергою, моделювання канви бізнес-процесів допомагає визначати цінність пропонованих рішень та рівень соціального впливу. Що таке дизайн-мислення? Які є техніки дизайн-мислення та стратегії формування канви бізнес-моделей для розвитку та впровадження соціальних інновацій? – оповідала Світлана Хутка, PhD, Stanford University: Fulbright Scholar (2014-2015), Professor (2015), Visiting Research Fellow (from 2016) Founding CEO: U.World Foundation; Program “Democracy. Development. Education” (Ukrainian Civic IT Hub in SF) Country Director (Ukraine), Board of Directors Member: coderGirls (Stanford, USA); ProjectCSGIRLS (Harvard, USA). Board Member, “Global Ukraine”.

Наскільки тілесне і політичне співмірне? Чи впливає “тіло” на політику? Де проходить межа “здаватися” і “бути”? Яким є “тіло” політика? Флірт, еротика та секс – чи є це важелями політичного впливу та влади? Допомагає це чи заважає? Додає чи шкодить? Виклик претензійності як вибір. Фото як презентація та “застигання” в історії. Мистецтво та література в політичному процесі, – розповіла Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

На чому заснована базова діяльність політика? На вмінні побудувати політичну організацію і налагодити ефективну комунікацію з суспільством. Зміни та нові технології за останні 30 років, перш за все, торкнулися інформаційної сфери та соціальних комунікацій, проте українські політики, як і раніше, будують аналоги КПРС. Якими повинні бути сучасні політичні партії? Чи потрібні нові політичні ідеї та ідеології? Як будувати діалог із сучасним суспільством? – розмірковував Сергій Гайдай, директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай. Ком.

Насильницькі конфлікти мають свою динаміку і логіку. Вони розгортаються у просторі і часі, акумулюючи чималі людські та матеріальні ресурси. Вони руйнують суспільні інститути та знищують соціальний капітал. Втім, водночас, конфлікти створюють нові можливості, надають поштовх до змін, змушують людей змінюватися. За останні 20 років лише незначна кількість насильницьких конфліктів була повністю врегульована. Більшість таких конфліктів досі перебувають у гарячій стадії або під загрозою ескалації. Чи може людство знайти шляхи ефективної трансформації насильницьких конфліктів? Чи ми приречені знову і знову наступати на ті ж самі граблі? – розповідав Ігор Семиволос, Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень у розмові з учасниками Школи.

Медіа-галерея заходу тут

Фото: Оксана Сушко