Четвер, 10 жовтня 2019 13:15

Міжнародний круглий стіл у Києві

7-8 жовтня Українська школа політичних студій зібрала 30 учасників з 25 країн-членів та союзних держав Ради Європи під час круглого столу «Демократія та інформація: друзі чи вороги?». 

Представники різноманітних галузей – від медіа до наукової та правової діяльності – провели два дні у Києві, занурені в дискусії про діджиталізацію та її вплив на світові процеси, еру постправди та методи боротьби із пропагандою.

Перший день семінару відкрили директорка Української школи політичних студій Світлана Матвієнко, координатор Ради Європи з питань шкіл політичних студій Майкл Реммерт та програмна директорка УШПС Уляна Полтавець. Дискусійна платформа розпочалась із роздумів про майбутнє демократії.

Володимир Єрмоленко, старший викладач Києво-Могилянської академії та директор європейських проектів МГО «Інтерньюз-Україна» зазначив, що сьогодні неможливо однозначно відповісти, хто переможе у наступні десятиліття – ліберальні демократичні цінності чи авторитаризм? Світові тенденції вказують на зростання впливу авторитарного стилю управління.

«Сьогодні ви не маєте вбивати мільйони людей, щоб поширити свою владу», – сказав експерт. 

Ми живемо у світі, в якому поширенню влади сприяють медіа, які, так чи інакше, генерують контент, вигідний для їх власників. 

Із цією тезою погодився також Олаф Стеенфадт, директор проекту Journalists Trust Initiative міжнародної організації «Репортери без кордонів». За його словами, медіа як бізнес-модель перестали функціонувати. Зараз медіа не приносять прибуток, а натомість розглядаються як інструмент впливу на людей.

«Ми знаємо, що економічний або технологічний тиск призводить до самоцензури (журналістів, – УШПС). Це може обмежувати свободу слова так само, як і цензура традиційного типу», – зауважив Олаф. 

Вплив ери діджиталу на сучасний світ обговорювали під час другої панелі. Ольга Айвазовська, голова Ради громадянської мережі ОПОРА, розповіла на прикладі України про прийоми дезінформації і пропаганди під час виборів. Експертка наголосила: хоча цьогоріч вибори в Україні були визнані демократичними, між кандидатами точилася брудна боротьба. Під час передвиборних кампаній використовувалися такі технології, як маніпулювання інформацією, продукування кандидатів-«двійників».

«Дуже легко маніпулювати людьми, які не довіряють державним інституціям», – сказала Ольга Айвазовська. 

Виборчі технології, як-от підкуп виборців, втрачають вагу, адже тепер боротьба точиться за вплив на думки й переконання.

Іван Ґомза, доцент Магістерської програми з публічної політики та врядування Київській школі економіки (Kyiv School of Economics), зауважив, що вплив діджиталізації на демократичний процес поки не можна оцінити однозначно. З одного боку, вона сприяє формуванню крос-національних спільнот, допомагає продемократичним діячам координувати зусилля і надає усім людям рівний доступ до інформації та можливість висловитися. З іншого – через діджиталізацію суспільство стає сегрегованим у менш помітному масштабі і залишається безпомічним супроти маніпуляцій автономних центрів влади.

Крім того, Ярослав Ведмідь, СЕО діджитал-агенції Postmen, підкреслив, що цифрова ера і, зокрема, смартфони змінили спосіб споживання медіа.

«Фейсбук стає джерелом №1 для отримання новин, хоча це не було метою його створення спочатку», – сказав фахівець.

Відповідно, виникають нові способи впливу на людей – боти й мережеві лідери думок в особі блогерів, а фейкові новини, які приваблюють емоційністю, розповсюджуються швидше за факти. Такою є нова реальність, яку ми і створили.

На тему фейкових новин продовжили дискутувати під час воркшопу Ольги Юркової, співзасновниці організації StopFake. Ольга розповіла учасникам про досвід викриття фейків у своєму проекті й обговорила з ними виклики для демократії, які принесла ера діджиталу.

Завершився перший день круглого столу виступом української журналістки та телеведучої Яніни Соколової. Вона презентувала для учасників заходу програму «Вечір з Яніною Соколовою» – проект, створений для боротьби із російською пропагандою. Яніна поділилася досвідом роботи своєї команди щодо того, які методи найкраще працюють проти пропаганди, як залучити масову аудиторію і втримати прискіпливого глядача.

«Ми маємо країну-агресора, але не маємо плацдарму боротьби з нею. Війна – вона ж не в автоматах, а в головах. Тому ми мусимо боротися», – резюмувала журналістка. 

Протидія інформаційній пропаганді стала темою для дискусій другого дня круглого столу. Девід Патрікаракос, британський журналіст і автор книги «Війна в 140 знаках: Як соціальні медіа змінюють конфлікти у ХХІ сторіччі», пояснив учасникам, як виникла пропаганда, зокрема російська, і яким чином вона впливає на людей сьогодні.

«Путінська інформаційна війна змогла виникнути тільки в еру постправди. І ця ера була започаткована соціальними мережами. Вони – дуже важливі, адже саме з них нове покоління отримує інформацію. Ми називаємо їх платформами, де ми можемо мати милу розмову. Однак Facebook та Instagram – це не платформи, а бізнеси. Вони не були створені для того, щоб навчати чи зупиняти дезінформацію. Їх єдина ціль – заробляти гроші», – сказав спікер. 

Водночас пропаганда має вплив в Україні, тому що вітчизняні журналісти не задовольняють потреби аудиторії, вважає співзасновник Громадського Радіо Андрій Куликов.

«Журналісти працюють як роботи протягом багатьох років. Люди дивляться російське телебачення, тому що ми не запропонували для них якісного замінника, до якого вони звикли до початку інформаційної війни. Коли українським медійникам не вдається повідомляти повну картину подій, тоді суспільство звертається по інформацію до інших джерел», – зауважив Андрій Куликов.

У свою чергу, експерт з кібербезпеки та випускник Української школи політичних студій Єгор Аушев, пояснив, чому фейкові новини є ефективною зброєю в поширенні пропаганди.

«Пропаганда ґрунтується на страхах і суспільних переконаннях. Якщо нова історія звучить, на думку людей, правдоподібно, то вони не будуть ставити її під сумнів», – розповів фахівець. 

За його словами, ми приречені жити у світі фейків, а тому маємо вчитися їх викривати та формувати критичне ставлення до будь-якої інформації. 

Фотограф: Олександр Коваленко

Контакти

вул. Нижній Вал 15, офіс 303, м. Київ, 04071

  • : +38 044 531 37 68

Будьте з нами

 

 

Ви тут: Home НОВИНИ ТА ПОДІЇ Міжнародний круглий стіл у Києві